Паспорт літературного твору
20 художніх засобів у літературі
20 художніх засобів у літературі
Дуже корисна інформація, збережіть, знадобиться!
Література – це мистецтво! І в кожному виді мистецтва люди звертають увагу на щось дивовижне, чаруюче прекрасне. В літературі такий ефект досягається завдяки вживанню художніх засобів. Абітурієнтам їх необхідно не тільки знати, але й розуміти, чим вони відрізняються один від одного. Тільки тоді вас можна буде назвати справжніми літературознавцями!
1. Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення.
Епітети можуть бути як іменниками: трепет щастя, але найчастіше епітети – прикметники: глибока тиша, золоте щастя, міцна рука, горда душа. Не забувайте, що прислівники також можуть виступати епітетами: "води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах...".
2. Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим.
Порівняння буває декілька видів:
а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками;
парубок, мов явір
б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно;
У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок…
в) приєднальним, в якому образ подається вже після предмету;
Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить.
г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів.
Ой то не зоря — то дівчина моя!
3. Алегорія або іносказання, інакомовлення – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу. Таким чином утворюється переносне значення.
Приклади алегоричних образів: коник-стрибунець, вовк та ягня, каменярі – борці за свободу України.
4. Гіпербола – це художнє надмірне перебільшення дійсних фактів. Наприклад, як в цих прикладах:
Я це вже тисячу разів казав!
Швидкий як блискавка!
5. Літота – надмірне применшення явищ у художній літературі. Літота виступає антиподом гіперболи, але зустрічається значно рідше за надмірне перебільшення.
Приклади: курці по коліна; малесенька, ледве од землі видно.
6. Метафора (або скрите порівняння) – це засіб літератури, коли відбувається навмисне вживання слів у їхньому непрямому значенні. З одного боку метафора дуже схожа на порівняння, але її складніше помітити. Адже в метафорі немає слів «немов», «начебто», «як» та інших, що вказують на зіставлення об’єктів. Для того, щоб правильно визначати метафору, треба добре розбиратися в семантиці та лексиці художніх виразів.
Метафори бувають 3 типів:
а) стерті – ці метафори вже втратили свою образність;
ходять чутки, вушко голки
б) образні загальномовні метафори;
тепла атмосфера, час бежить
в) індивідуально-авторські образні метафори;
факіл неба цвіте глечиками хмар
7. Метонімія – це такий тип зіставлення понять у художній літературі, коли одне поняття використовується з властивостями іншого; відбувається заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких їхніх характеристик, проте подібність між цими поняттями не спостерігається.
Різновидом метонімії є синекдоха – це засіб кількісної заміни понять, в якому одиничне явище замінюється кількісним або навпаки.
8. Іронія – один із способів комічного сприйняття дійсності, що містить у собі приховане глузування та лукавство над фактами чи людьми. Головною ознакою застосування іронії є те, що автор прагне показати істинну протилежність значення, яка є прихованою. Для виокремлення іронії вам треба відчути подвійний сенс виразу.
Приклади іронії в житті: «От іще герой!» та в літературі:
«Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить,
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І рай у найми оддає!”
9. Рефрени – це засоби літератури, в яких використовується неодноразове повторення деяких слів або навіть виразів з метою підкреслення їхньої важливості.
До рефренів належать такі літературні засоби як анафора, епіфора та тавтологія.
Анафора – це засіб художньої літератури, що виражає єдинопочаток. Тобто це лексичний повтор одного й того самого виразу, наприклад, на початку кожного рядку вірша або періодичне повторення якогось виразу протягом всього твору.
Ідеальним прикладом анафори є твір Василя Герасим’юка:
«Хоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути,
Як тяжко рветься на цій землі
Древнє чоловіче коло,
Як тяжко зчеплені чоловічі руки,
Як тяжко почати і зупинити
Цей танець.
Хоч раз
Ти стань у це найтісніше коло,
Обхопивши руками плечі двох побратимів,
Мертво стиснувши долоні інших,
І тоді в заповітному колі
Ти протанцюєш під безоднею неба
Із криком по-звіриному протяжним.
Щоб не випасти із цього грішного світу,
Хоч раз…»
Епіфора – це художній засіб, подібній анафорі та протилежний їй. Адже використання епіфори визначається повторенням кінцівок у художніх творах. Епіфори вживаються як у поезії, так і в прозі та драмі.
Прикладом епіфори слугує уривок вірша Надії Кир’ян:
«— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі вуха, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгий язик, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий…»
Тавтологія – це повторення близького за змістом та звучанням слова.
Наприклад, масло масляне, рано-вранці.
10. Риторичні фігури – це засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. Риторичні фігури поділяються на 4 типи:
а) риторичні звертання – це звертання до відсутніх людей або понять, які є абстрактними;
б) риторичні запитання – такі види запитань, які не вимагають відповіді;
в) риторичні припущення – це відповідь на уявне запитання, якого насправді не існувало;
г) риторичний оклик – це спосіб образного вираження надто сильного почуття;
д) риторичне ствердження – це засіб літератури, що показує неможливість заперечення слів, сказаних автором.
Приклади риторичних фігур:
«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!»
«Так! Я буду крізь сльози сміятись!»
11. Антитеза – це засіб зіставлення об’єктів. Але на відміну від порівняння ці об’єкти мають бути протилежні за своїм лексичним значенням.
Найчастіше можна зустріти антитезу в афоризмах, прислів’ях та приказках.
«Ситий голодного не розуміє».
Проте немало прикладів антитези в художній літературі: «Тотожним бути й відрізнятися — вцьому життя живого суть».
12. Алітерація – це прийом у стилістиці твору, в якому застосовується повторення окремих приголосних з метою емоційного поглиблення.
Чітко спостерігати алітерацію можна тут:
"Тінь там тоне,тінь там десь..." (Павло Тичина)
«Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг, —
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх…»
13. Асонанс – це стилістичний прийом, дуже схожий на алітерацію, в якому зустрічається повторення голосних звуків. Цей засіб підсилює музичність віршованих строк. Наприклад, як тут:
"Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти." (Микола Вінграновський)
14. Інверсія – це зміна порядку слів, до якого ми так звикли. Зазвичай в українській мові прямий порядок слів – це рух від вже відомого до невідомого, в той час, як інверсований порядок слів руйнує звичну нам конструкцію.
Дуже часто інверсію в своїй творчості застосовували шістдесятники:
«Гойдається вечора зламана віть, мов косту сліпого, що тичеться в простір осінньої невіді». (Василь Стус)
"Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?"
15. Градація – це засіб літератури, в якому спостерігається поступове нарощення або навпаки пригнічення емоційного значення.
Градація стає ще більш вираженою в поєднанні з анафорою. Наприклад, давайте згадаємо найпопулярніший вираз Юлія Цезаря «Прийшов, побачив, переміг.
16. Інвектива – це давній засіб літератури, що полягає в гострому сатиричному звинуваченні певних явищ або осіб. На відміну від іронії інвектива відкрито висміює деякі об’єкти. Це можуть бути різкі виступи, які супроводжуються гострою критикою.
Приклади інвективи:
"Якщо до влади прийшов ще той фрукт, значить, за нього голосували овочі…" (В. Шестаков)
"-Голова не болить?
-Ні.
-Був би мозок, боліла б.
- А в тебе теж мозку зовсім немає. Одна нитка, яка вуха тримає"
17. Панегірик або урочиста промова – це різке звеличення людини або явища в літературі. Частіше за все панегірик застосовується там, де необхідно показати уславлення якоїсь визначної події або подвигів неймовірної людини. Цей термін бере начало ще в творах стародавньої Греції та Риму. Цей термін літератури неважко виокремити, якщо бачити урочисте вихвалення людини або навіть усього народу.
18. Символ – заміна незрозумілого абстрактного поняття конкретним символічним образом. Символ розкриває сутність поняття, явища чи предмету тим самим поширюючи загальноприйняте значення слів.
Прикладів символізму багато не тільки в літературі, але й у повсякденному житті:
Квітка – символ краси, голуб – символ миру.
19. Оксиморон – це цікавий засіб літератури, в якому поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. Читачів дуже часто приваблює парадоксальність словосполучення.
Прикладів оксиморона дуже багато в сучасній літературі: дзвінка тиша, крижаний вогонь, квадратура круга.
20. Паралелізм – це такий засіб художньої літератури, в якому відбувається зображення подібних один до одного предметів паралельно. В паралелізмі застосовується уподібнення цих предметів та можна спостерігати чітку аналогію однакових явищ у різних сферах життя.
Приклади паралелізму:
«Твій розум глибокий, наче море, Твій дух високий, наче гори» (В. Брюсов)
«Як ми кохалися, як зерно в горісі,
Тепер розійшлися, як туман по лісі!
Як ми кохалися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара!»
Для того, щоб чітко розбиратися в літературних засобах, не достатньо їх просто знати. Вам потрібні постійні тренування, і тільки згодом ви будете професійно «з першого погляду» виокремлювати одні літературні засоби від інших.
Посилання на джерело цієї інформації - http://znoclub.com/mova-ta-literatura/551-khudozhni-z..
0 коментарі:
Дописати коментар